Альтернативні побачення Зеленодольськ Україна

Проект реалізовано Фондом Східна Європа, Державним агентством з питань електронного урядування України та Дніпропетровською обласною
Table of contents

Bem-vindo(a) ao Scribd!

зусиллями Українського клубу в Харбіні. На терені власне Зеленого Клину конкретні зусилля у цьому напрямку було зроблено відразу після повалення царату. зусиллями місцевих українських громад було відкрито українські початкові школи в Хабаровську та Владивостоці. В по- дальшому, в р. Свободненська Українська Окружна Рада організувала власними силами україн- ські школи в м. Свободному та с. Велика Сазанка. Стараннями українського відділу Міністерства з національних справ ДСР та місцевих українських організацій в цей час було відкрито українські школи на станціях Борзя, Хілок Забайкальщина , міс- тах Чита, Верхнєудинськ, Благовіщенськ, Свободний, Хабаровськ.

КАРАСЬОВ / Тарифний геноцид українців. Провал китайської вакцини. ВАЖЛИВЕ - НАШ 12.01.21

В — навч. Свободненська Україн- ська Окружна Рада добилася створення в м. Свободному української учительської семінарії та від- криття декількох українських шкіл в селах. Взагалі в ДСР в цей період було створено до 60 українських шкіл 2 — в Прибайкальській обл. в Верхнєудинську та на ст.

Хілок , 9 — в Амурській обл. Свобод- ний, ст. Мухіно, селах Велика Сазанка, Сохатине, Ольгинське, Чембари, Костянтиноградівка, Кустаха, хут. Однак великою проблемою залишався брак українських учителів, підручників та коштів, які віднаходилися самими українськими організаціями. У Приморщині ж, де мешкала найбільша частина українського населення Зеленого Клину, і яка більшу частину періоду існування ДСР фактично до її складу не входи- ла, українські школи в селах так і не були створені.

На терені Приморщини в — рр. діяли також Українські Національні Комітети, які на- магалися підмінити собою українські структури, що існували тут до того. надав голові Українського Далекосхіднього крайового коопе- ративу «Чумак» П. Горовому отаман Г.

Грамота гарантувала українцям Далекого Сходу право на національно-культурну автономію. зусиллями ініціятивної групи з організації УНК голова — П. Горовий були створені Українські Національні Комітети у Владивостоці голова — полковник Є. Геруцький та Микольську-Уссурійському голова — В. Створені у Владивостоці та Микольську-Уссурійському Українські Національні Комітети мали стати місцевими органами національного управління.

Однак діяльність П. Горового зі створення УНК зустріла неоднозначне ставлення з боку української громадськости та керівництва українського національного руху та призвела до його фактичного розколу з цього питання. Слід також зазначити широкий розвиток в — рр. на Далекому Сході української коопе- рації, яка мала задовольняти економічні потреби українського населення та одночасно сприяти його культурному розвитку та протидіяти його русифікації. Українські кооперативи діяли в цей час у Ми- кольську-Уссурійському «Гайдамака» , Хабаровську «Запорожець» , Благовіщенську «Українець» , Свободному «Хлібороб» , Читі «1-й Український».

Місцеві українські кооперативи в р. були пе- ретворені на відділи Українського Далекосхіднього крайового кооперативу «Чумак» голова — П. Горо- вий , який було створено у Владивостоці на початку р. Відділи «Чумака» було створено практично в усіх найзначніших містах Далекого Сходу — Микольську-Уссурійському 10 лютого р.

Зеленодольськ

Відділи «Чумака» іс- нували також в Шанхаї уповноважений — І. Луговий та Токіо уповноважений — Є. Значну активність розгорнув у — рр. відділ крайового кооперативу «Чумак» в Імані. В Микольськ-Уссурійському повіті діяли кооперативні громади в селах Михайлівка «Шлях» , Монастирище, Осинівка.

Є дані також про існування українських рибальських ко- оперативних артілей «Зелений гай» та «Україна» на нижньому Амурі. Крiм того, українцi грали провiдну ролю не тiльки в нацiональних, але й в загальноросiйських кооперативах, правлiння яких значною мiрою складалися саме з українцiв як найбiльш iнiцiятивного й енергiйного елементу. Робилися в цей час за- ходи і щодо організації на Зеленому Клині українського книговидання.

Цю діяльність вели Далекосхіднє видавниче товариство ім. Шевченка , Хабаровськ , Українська Далекосхідня видавнича спілка та Українське Далекосхіднє крайове кооперативно-видавниче товариство ім. Шевченка у Владивостоці, видавництва «Сяйво» та «Січ» у Микольську-Уссурійському. Відносно вільний розвиток українського національного руху на Зеленому Клині було припинено з встановленням тут радянської влади.

Після ліквідації в листопаді р. Далекосхідньої Республі- ки практично всі українські організації, що існували на Далекому Сході, були ліквідовані, їх керів- ники та активісти заарештовані, а майно конфісковане. Одночасно припинили існування й створені в ДСР українські школи. Пізніше, в січні р. в Читі відбувся судовий процес див. Читинський процес , на якому розглядалася справа у відношенні 22 провідних діячів українського національно- го руху на Далекому Сході, що звинувачувалися у підтримці контрреволюційних сил українських урядів П.

Скоропадського та С. Петлюри шляхом «організації українських націоналістичних угру- повань» та «білоукраїнських» військових формувань, а також у співпраці з місцевими контрре- волюційними силами в особі козачого отамана Г. Семенова та «міжнародньої буржуазії» з наміром відторгнення Далекого Сходу від РСФСР. Лише П. Горового, який безпосередньо провадив переговори з отаманом Г. Політика українізації — Надалі, аж до р. Вони вважалися росіянами і, відповідно, ніякої робо- ти із задоволення їх національно-культурних потреб не велося.

Директиви з Москви про роз- виток української школи клалися під сукно. Так, Приморський та Амурський губернські відділи на- родньої освіти у квітні р. відповіли на запит ДалькрайВНО, що «в населення немає прагнення до організації українських шкіл». Наслідком такої ситуації і, перш за все, відсутности національної школи було те, що рівень письменности українського населення був значно нижчий, ніж у російського.

Так, у Приморській губернії в першій половині х рр. У квітні р.

Получить груз

Нарада з питань культурно-просвітньої роботи в РРФСР поміж неросійських народів ухвалила рішення про необхідність переводу просвітньої роботи поміж українців та біло- русів, що мешкали на терені РРФСР, на їх рідну мову. У травні р. На підставі цих постанов керівництво УРСР поставило питання про необхідність ставлення до українського населення Далекого Сходу як до національної меншини.

на 5-й Далекосхідній крайовій конференції завідувачів відділів народньої осві- ти, а також на засіданнях Далькрайкому ВКП б та Далькрайвиконкому виносяться питання про створення українських шкіл на Далекому Сході. Після того, як 9 березня р. На основі матеріялів обстеження Владивостоцький окружний відділ народньої освіти в лю- тому р.

Подібні висновки зробили й інші окруж- ні відділи народньої освіти Далекого Сходу. Однак, очевидно під тиском з центру, 6-та Далекос- хідня крайова конференція завідуючих відділами народньої освіти в березні р.


  1. Нікополь сьогодні, новини міста, район - .
  2. Чорномаз В. Зелений Клин (Український Далекий Схід). Енциклопедичний довідник!
  3. знайомства для людей похилого віку в Долинська Україна?

визнала, що обстеженням була охоплена незначна частина українських сіл і було вирішено продовжити вивчен- ня цього питання з залученням широких мас населення. З кінця х рр. на Далекий Схід почали прибу- вати інспекції з УРСР з метою перевірки облаштування переселенців. Влітку р. сюди прибув упо- вноважений Наркомзета України Бурба з завданням обстежити становище українських переселенців.

by вести приднепровья - Issuu

він зробив доповідь на засіданні президії Далькрайвиконкому, підсумком якого стало рішення про необхідність включити в плани КрайВНО культурно-просвітнє обстеження українців. Крім того, у штат апарату Уповноваженого зі справ національних меншин на Далекому Сході було включено інструктора — українця. Згодом, у червні р. до Владивостоку прибули представники Всеукраїнської наукової асоціяції сходознавства Н.

Пічугін та В. І тільки під тиском центру місцеві влади змушені були в — рр. приступити до реалізації в Далекосхідньому краю політики українізації. У ході реалізації цих постанов Чернігівський, Ханкайський, Спаський, Калінінський, Шмаківський, Іванівський і Яківлівський райони Приморщини та Олександрівський і Завитинський райони Амурського округу з домінуванням українського насе- лення були перетворені на українські національні райони, в яких все діловодство та система освіти переводилися на українську мову. На українську мову в зазначених районах переводилися й районні газети. В Михайлівському районі Приморщини та Іванівському, Мазановському та Тамбовському ра- йонах Амурщини, як районах часткової українізації, мали бути створені умови для обслуговування українського населення рідною мовою шляхом створення перекладацьких бюро.

В Хабаровську в цей час почала виходити українською мовою крайова газета «Соціялістична перебудова». В Благо- віщенському агропедінституті було відкрито українське відділення. В Спаську було створено укра- їнський педагогічний технікум, який планувалося перетворити в український педінститут. Спаськ мав стати також і базою для Українського державного пересувного театру, який був в цей період ство- рений в Далекосхідньому краю. Однак політика українізації провадилася недовго. За прямою вка- зівкою Сталіна постановою ЦК ВКП б від 15 грудня р.

політику українізації було припинено, а всі українські культурно-просвітні установи на терені РСФСР, включно із Зеленим Клином, були ліквідовані. Від цього часу тут остаточно зникають українські школи, газети, книжки, професійні заклади культури. Тільки в роки другої світової війни у Владивостоці велися деякий час українські радіопередачі, а в — рр.

при Приморській крайовій філармонії діяв професійний Український музично-драматичний ансамбль. Сучасний стан. Наслідком відсутности будь-яких можливостей для задоволення національно- культурних потреб українського населення національної школи, преси, професійних закладів куль- тури стало неухильне скорочення частки українців у населенні Зеленого Клину за відносної стабіль- ности його загальної чисельности. Останнє було можливим за рахунок постійного припливу в регіон українців з УРСР, що тривав на протязі усіх —х рр.

Українці в цей час прибували до Зеленого Клину, рятуючись від примусової колективізації та штуч- но організованого голоду —33 та —47 рр. Однак все нові покоління українців, що пості но прибували до краю, зазнавали не- ухильної русифікації, а їх діти, що народилися вже тут, в більшості ставали «росіянами». В силу вище зазначеного нинішнє українське населення Зеленого Клину — це, головним чином, особи, що наро- дилися в Україні — переселенці останніх десятиріч.

Однак при цьому значну частину населення краю складають русифіковані нащадки українських переселенців ХІХ—ХХ ст.

Enviado por

Так, в сучасному російськомовному просторіччі сільського населення Приморського краю та Амурської области спостерігаються деякі українські особливості в лексиці та граматиці. Після ліквідації СССР та створення незалежної Української держави мало місце суттєве скоро- чення припливу мігрантів з України до Далекого Сходу і, більш того, відбувався процес повернен- ня частини українців на батьківщину. У світлі вище зазначеного, за наявних асиміляційних тенден- цій, доводиться констатувати загрозу швидкого зникнення українського населення Зеленого Клину.


  • сайти знайомств місто в Корсунь-Шевченківський Україна;
  • Головна | ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА.
  • місця знайомств Баранівка Україна?
  • Ця тенденція наочно проявилася в даних останніх переписів населення. Так, згідно з даними перепису р. Підсумки останнього перепису р. подають подальше практично подвійне скорочення українського населення Далекого Сходу — до Таким чином, за двадцять останніх років чисельність українців на Зеленому Клині скоротилася фактично учетверо. Ще більш катастрофічно зменшилося число українців, що володіють рідною мовою.